Вірусна хвороба молодих голубів – всім відома, та не всіма розпізнаний ворог

Вже багато років у літні місяці, особливо під час спекотної погоди спостерігаються хвороби молодих голубів, що викликають серйозні терапевтичні порушення. Всупереч поширеній думці складність лікування таких випадків не пов’язана з браком ефективних ліків. Причиною терапевтичних проблем є факт, що т.зв. хвороба молодих це група захворювань, що є результатом зараження цикровірусом, до якого в першу чергу додаються зараження умовно патогенними бактеріями та грибами (E. coli, стафілокок, Candida sp.), а надалі інші віруси (герпесвірус, параміксовірус). Цю хворобу по опису перших випадків серед поштових голубів було названо «аденовірус» (популярно „адено”, „адено-колі”). Цей, нажаль невірний опис з’являється на багатьох сторінках в інтернеті до сьогодні вводячи багатьох заводчиків в оману. Дослідження останніх років, що проводились у світі показали, що цирковірус, а не аденовірус є  першопричиною захворювання. Описуючи „хворобу молодих” як аденовірус, міняється її причина, тобто це є передачею неактуальних вже багато років даних.

В даний час відомо, що роль аденовірусів в патології голубів є невелика, a результати гістологічного дослідження як засобу діагностики втрачають свою актуальність. Наразі ветеринарна медицина має в арсеналі найновіші досягнення науки, що доходять до рівня молекул, і власне молекулярна діагностика тих інфекцій є більш результативна, хоча б з погляду на можливість виконання досліджень на живих птахах та отримання результату значно швидше і з більшою чутливістю тесту, що дозволяє помітити навіть невелику кількість генетичного матеріалу вірусів.  

Повертаючись до теми цирковірозу. Якщо коротко, механізм формування комплексу хвороби молодих голубів виникає з сильної імуносупресії, що викликана розмноженням вірусу в клітинах макрофагів (вони є попередниками Т-лімфоцитів, що відповідальні за клітинний імунітет). Дорослі голуби часто є латентними носіями вірусу, виділяючи його з послідом у великій кількості, та навіть з відмерлим епітелієм. Одначе більш загрозливим є той факт, що існує можливість передачі вірусу до яєць. Це означає, що з таких яєць будуть вилуплюватись заражені пискуни. В свою чергу в зараженні розплідних самок можуть приймати учать самці, тому що генетичний матеріал цирковірусу знайдень також у сім’яній рідині голубів. На противагу поширеній думці вірус не було виявлено і маточному молочці годуючи батьків.. Сам вірус не викликає клінічної картини хвороби -   пригнічує роботи імунної системи, що у молодих птахів розвивається дуже інтенсивно (частина органів цієї системи у голубів знаходиться у стані атрофії). Для проявлення клінічної картини хвороби необхідні додаткові. Одним із головних чинників виступає стрес.

Стрес, чи ряд біохімічних реакцій, що відбуваються в організмі під впливом відповідного подразника, сам по собі є імуносупресором. Поєднуючись, ці чинники відкривають ворота зараження для умовно патогенних бактерій (що присутні в організмі як хворих так і здорових голубів, наприклад E. coli чи інші бактерії) i так виникає клінічна картина хвороби молодих голубів, що в народі зветься (хоча і хибно) «адено».

У стаді з цирковірозом ситуація може виглядати дуже відмінно. Якщо голуби правильно доглянуті, молодняк виростає абсолютно нормально. Натомість якщо в голубнику не панують ідеальні умови чи стадо є недостатньо доглянуте (занадто часті пропойки антибіотиками – це теж занедбання – у побудові натуральної резистентності), симптоми, що виникають з вторинних заражень проявляються уже у пискунів у гніздах. Найчастіше це поява дуже рідкого посліду з кислим запахом. Такий молодняк дуже швидко перестає рости і має проблеми з оперенням i (несформовані пера, пір’я в оболонках, випадіння пера під час росту).

Якщо хвороба з’являється пізніше, то це зазвичай має місце під час відсадження молодняку від батьків. Головним чинником, що викликає хворобу є стрес пов’язаний  з відсадженням та  іншим способом годівлі. Стрес є сильним чинником знижуючим відпірність, якщо такий чинник впливає на пискунів з імуносупресією, що викликана зараженням інфекцією цирковірусом, може спричинити проявлення типової хвороби молодих голубів. Симптоми, які спостерігаються в першу чергу це постійний пошук і спроба проковтнути насіння з  годівниці, але через кілька хвилин такого «харчування» голуб відсторонюється і сидить з наїжаченим пір’ям. Якщо взяти такого голуба в руки, виявляється, що незважаючи на спроби поїсти (за умови, що пискун раніше міг їсти нормально) воло у нього пусте. За короткий час різко знижується апетит у багатьох пискунів (корм лишається в годівницях), 2-3 рази збільшується споживання води (часто воло хворих птахів заповнено великою її кількістю), спостерігаються відригування корму з вола, пригнічення і швидка втрата маси тіла. Якщо таким птахам вчасно не надати правильної допомоги, вони в короткий термін падуть. В цьому місці хотілось би застерегти від спроби лікування голубів власноруч. У зв’язку з тим, що це комплекс захворювань, лікування також повинно мати комплексний характер. Хворі голуби виділяють дуже рідкий послід та відрижку з вола. Таким чином, за короткий час доходять до зневоднення та пов’язана з цим втрата електролітів з організму.

По цій причині птахи намагаються компенсувати втрату, п’ють більше води ніж звичайно та вживають більше мінеральної добавки. Нажаль, споживання самої води не забезпечує достатньою кількістю іонів, а надмірне споживання мінеральних добавок викликає отруєння сіллю, що в результаті призводить до нервових явищ на кшталт дрижання шиї, що часто плутається з параміксовірусом. В зв’язку з вищесказаним, птахам необхідно допомогти даючи тонік на основі електролітів, амінокислот на легкозасвоюваних вуглеводів (наприклад Tollyamin light). Також птахи повинні отримувати засоби, що захищають та регенерують печінку та нирки (наприклад Sedochol), котрий повинен в першій фазі лікування даватись з водою (містить речовини, що доставляють ослабленим птахам додаткової енергії), а коли заводчик зауважить, що птахи починають себе краще почувати і мають кращий апетит, цей засіб можна давати з кормом разом із стимулятором імунітету (Immunbooster). Таке лікування повинно тривати безперервно 7-10 днів. Звичайно з метою обмеження наслідків вторинних інфекцій необхідно давати антибіотик, вибір котрого повинен зробити ветеринарний лікар, що опікується даним стадом. Препарати, що часто даються при «хворобі молодих» - це ніщо інше як суміш антибіотиків. Це комбінація декількох діючих речовин з широким спектром дії через що часто видно швидкий ефект (якщо хвороботворним чинником буде бактерія).  В свою чергу відсутність ефекту від застосування такого препарату не має дивувати. По-перше, з огляду на факт, що стійкість до препаратів у бактерій вражаюча (що є виною самих голубоводів, які понадміру користуються антибіотиками), по-друге, не завжди хворобу викликає бактерія – деколи інші віруси, наприклад параміксовірус, в цьому випадку жоден антибіотик не може допомогти. Під кінець антибіотикотерапії треба пам’ятати про відновлення кишкової мікрофлори за рахунок задавання пробіотиків (Entrobac) до води, що перед тим була підкислена якісним препаратом (Avidress).

Назріває питання, чи можна вберегти птахів від цієї хвороби? Нажаль як показують дослідження зараження вірусами - імуносупресорами є дуже поширеним явищем. Цікавий факт, що в одному стаді зі 150 обстежених голубів, лише у одного було виявлено аденовірус. При цьому стало було явно хворим і окрім аденовірусу були виявлені інші інфекції: цирковірус, герпесвірус, аспергільоз, сальмонельоз, що підтверджує незначну роль аденовірусу у виникненні «хвороби молодих» і багатофакторність самої хвороби. Варто також дослідити своє стадо на наявність вірусних інфекцій.

В кінці, хотілось би застерегти від використання вакцини, що нібито захищають від «хвороби молодих». В більшості випадків це вакцини від аденовірусу курей, однак з огляду на цілковито різну будову агента і дуже далекі зв’язки вірусів, ці вакцини не дають голубам жодного захисту.

Звичайно, голуби повинні буде щеплені у відповідний час проти основних хвороб таких як параміксовірус, сальмонела, віспа.